От гори я люблю. Оксан, уяви собі. Мій старший підтримав мене в цьому. Загалом новий рік взагалі зустрічаю без хімічних вод — є виноградний сік. домашній.
Скілько людей на україні тішиться старим? Я бачив, як в галицькому селі діти морщилися від гаївок, бо знову те саме. Думаю старе варто трохи поновити і кожного разу діяти за новим сценарієм. Власне такі фести як «Бандерштат», «Гайдамаки» збирають тисячі піплів, що не скажеш про старечій хор, на якому десятки. Хто небуть із присутніх чув гурт «От Вінта»? Невже щось погіршилося коли етно-пісні вони виконують в стилі хард-рок? Те саме і про етно-гурти власне. Якби вони переспівували щось без альтернативи, то навряд чи довгий час втимувалися на сцені.
Трохи відійду від теми мистецтва. Як ви думаєте, чому християнство зараз лише публічна фікція? Церква пережила себе…
Я на ФБ змінив авотарку — все таки з Бандерою Новий рік кращий! Ну і я не славлюся брехливим. Мені не потрібна сцука (сленг) яка спортачить святковий настрій!
Теж цей рік минає не вельми. Спротивились п«яні згадки. Ми не одні — ми підтримуємо одне одного. Тож все таки я можу сказати: Ні, нація не вимирає, нація починає думати.
Власне в 19-20 років я зміг покинути наркотичну залежність від колес — не повертався.Тож думаю прийшов час позбутися ще однієї вади. А згодом виборю собі місце під свіжим повітрям, кашель задовбує, курево отруйне. Спонсори ті самі.
А от спорт я не люблю ніякий, зате енергійний в праці. Тож згодиться. Більше енергії, більше заробітку. Тим пак робота постійно бігати.
Я пишу коли є надхнення. Власне з тими заданими римами ходив з ранку. Те що попало на нет вже є 6 віршом, реша викреслені. Власне надхнення я то і не відчув, тому для мене той вірш не повноцінно живий. Отже, сьогодні можу писати про квіти (в нас підсніжки полізли:) А завтра зміна погоди і я з кимось гризуся. А просто так — енергію нікуди діти. Зима. Всі готуються, а ти не при справах. Іноді просто щоб упіймати дурня розводю якогось грамотєя. А так прикольно і всьо тут. Я людина настрою, тримаюся лише своїх переконань.
Тема насилля? Гм. Я можу дещо запустити, але здається то буде занадто забруднений прямий ефір. Хоча кину певно прозу. Я ще маю 4 раунд:) Чорний гумор, однако.
Я певно не так пояснив. Не завше в римі сутність. Окрім модерну і постмодернізму (мій стиль то окреме питання), ще до сучасности цілковито відноситься неоклясика, де рима може бути «кров-любов», але глибина змісту неперевершена. На початок трохи доведеться почитати. Спробуйте Василя Стуса прочитати вдумливо, так щоб його творіння відчути всім тілом. Я наприклад зумів це зробити лише за 4 разом. Далі, не читайте розрекламовані лейби, які лише грошовий мішок для книжкового бізнесу. Рекомендую знайти в інтернеті твори Уляни Галич, Анети Луцюк (верлібри), тут Ірина Тригуб (досить таки перспективна авторка), Юлію Шешуляк (неоклясика). Згодом ще когось пораджу.
А Оксана певно всьо тут занотовує. Та я не проти:)
я виставив старі. а що з вашою морквою сталося? Буде смішно, але зовсім не знаючи, що ви писатимете (давай на ти, бо нудно так) мій вірш тоді стався продовженням. Тільки від холоду в хаті моє тіло розкисло в калюжі морквою.
От власне я у спілкуванні і звернув увагу на те, що з Вас ще щось вийде. Вірші зараз запостю. Емоції, я ж кажу — познищував і не жаль. Старим варто жертвувати заради нового. Спробуємо повчитися чи залишимо все так як написано?
Я ж також не ствержую, що в мене сама досконалість. Навіть тека є, в яку я вже певно пару рочків не заглядую. Консервація якости назвав. У ній вірші в яких щось є, але навіть в нет їм не має до вдосконалення допуску.
Найбільше мене парить, коли автор пише примітивно і при тому волає, що він геній. Ви не полізли огризатися — відповідно я оцінив це і можу звичайно ж допомогти, що в моїх силах.
Я колись опублікую їх тут. Найстаріший (зараз гляну) 88 року. Про панків здається. Я неформатом вулиць вихований. Добре я трохи иноді гарячкую, тож не буду більше робити Вам закиди. Певно направду трохи наглим стаю. На одному сайті навіть старенька попса лишилася. «Країна веселкових мрій» здається, але оригінали знищені. В мене просто так сталося — швидко вкурив, коли став спілкуватися із сучасниками. Повірте мені, жити за 100 км від области в селі, для літератури шансів мало. Не розумію сам як вдалося навіть стати 2000-м. Певно 4-літня стажировка у Львові дала про себе знати.
Дивний стан. От у мене велика (більше 250 груп) колекція рок-музікі. Через один диск музикантів немає. То оковита, а то наркотики. Власне коли не бухаю, щось думається і пишиться, а коли ж бухаю щезаю навіть не після частих бухань (я не запійний. Стараюся не пити взагалі, иноді зриваюся)ніби на декілька місяців десь щезаєш.
Кожного року я втрачаю більше 20 друзів, митців, музикантів, поетів. Сам ледь не зник. Остаток життя хочу прожити нормально. Ще б палити кинути, але думаю незабаром. Тепер доведеться не тілько для себе жити.
До речі, 4 роки тому клаузулу морка-пожовкла я вже використовував:) А соняшник? В принципі римується все, навіть не варто щось приближати. В мене вірш повне лайно сьог7одні. але риму я таки до ума довів. все, допобачення.
Певно перечитайте перекляд Майка Науменка мій. Жінка. він певно про вас. А втім… мені шкода вас. Зі своєї сторони обіцяю, що більше до вас не заходитиму. Ви мені вельми порожнисті.
Якраз навпаки. В собі розчарований, бо не все вдало. Є люди неперевершені яких хочеться читати до бескінечности. Ну власне, далі інтернету ви нікуди. Бо навіть у СПУ підвердять мої слова. Єра примітивізму втратила сенс. Так собі «знущання над словом». Тож давайте перепишимо когось із забутих клясиків і видамо за своє.
Трохи відійду від теми мистецтва. Як ви думаєте, чому християнство зараз лише публічна фікція? Церква пережила себе…
Власне в 19-20 років я зміг покинути наркотичну залежність від колес — не повертався.Тож думаю прийшов час позбутися ще однієї вади. А згодом виборю собі місце під свіжим повітрям, кашель задовбує, курево отруйне. Спонсори ті самі.
А от спорт я не люблю ніякий, зате енергійний в праці. Тож згодиться. Більше енергії, більше заробітку. Тим пак робота постійно бігати.
Тема насилля? Гм. Я можу дещо запустити, але здається то буде занадто забруднений прямий ефір. Хоча кину певно прозу. Я ще маю 4 раунд:) Чорний гумор, однако.
А Оксана певно всьо тут занотовує. Та я не проти:)
Я ж також не ствержую, що в мене сама досконалість. Навіть тека є, в яку я вже певно пару рочків не заглядую. Консервація якости назвав. У ній вірші в яких щось є, але навіть в нет їм не має до вдосконалення допуску.
Найбільше мене парить, коли автор пише примітивно і при тому волає, що він геній. Ви не полізли огризатися — відповідно я оцінив це і можу звичайно ж допомогти, що в моїх силах.